Skip to main content

Лекція 1

1. Макроекономічний контекст і стратегія розвитку 

 

Падіння та відновлення. У 2022 році економіка України скоротилася на 30% – наслідок втрати територій, виробничих потужностей, масової міграції та руйнування інфраструктури. Це безпрецедентний виклик, однак уже з 2023 року почалося поступове відновлення.

  • Масштаб збитків. Згідно з RDNA (спільні оцінки Світового банку, ЄС та уряду), потреби у відбудові перевищують пів трильйона доларів США. Це не просто цифра – це рамка для будь-яких стратегічних рішень.
  • Стратегія до 2040 року. У співпраці з бізнесом та Boston Consulting Group команда «We Build Ukraine» розробила довгострокове бачення економічного зростання. Вісім пріоритетних секторів – аграрний комплекс, харчова промисловість, металургія і надрокористування, ІТ, оборонне виробництво, будівництво, енергетика, машинобудування та зелена енергетика.
  • Фактори зростання. Визначені чотири універсальні умови, без яких розвиток неможливий: доступ до капіталу, сучасна ІТ- та телекомунікаційна інфраструктура, логістика і транспортні коридори, а також людський капітал – освіта, кваліфікація, здатність утримувати таланти.
  • Регіональний вимір. Стратегія формувалася не лише на загальнодержавному рівні. Аналіз робився по кожній області: які галузі сильні, які втрати від війни, які можливості для інвестицій. Це означає, що майбутнє економічне зростання має народжуватися саме «знизу», із конкретних громад та їхніх ініціатив.

2. Економічний розвиток громад: принципи та інструменти 

  • Суть економічного розвитку. Це не зростання цифр у статистиці, а комплексне покращення життя людей. Воно охоплює бізнес, соціальні послуги, інфраструктуру і довкілля. Розвиток має відображатися у добробуті мешканців, кількості робочих місць, можливостях для молоді.
  • Підходи. Існують різні моделі: класичний (виробництво та капітал), неокласичний (освіта, соціальна сфера), сталий (без шкоди довкіллю), інституційний (сильні правила гри), людський (людина в центрі), інноваційний (технології й цифровізація), сервісний (послуги, креативні індустрії), регіонально-збалансований (гармонійний розвиток усіх територій).
  • Виклики для громад. Головні перешкоди – війна і руйнування інфраструктури, скорочення доходів та фінансів, відтік людського капіталу, культурні бар’єри до нових підходів. Все це впливає на здатність громад реалізовувати стратегії.
  • Принципи.

    1. Комплексність: розвиток має бути збалансованим – інвестиції в завод не працюють без доріг і житла, а підтримка бізнесу неефективна без освіти та підготовки кадрів.
    2. Стратегічність: громада має мати план на основі аналізу сильних і слабких сторін. Спонтанність не працює.
    3. Партнерство: влада, бізнес і мешканці – не конкуренти, а союзники. Успіх можливий лише через взаємодію.
    4. Сталість: будь-які проекти мають враховувати довгострокові екологічні та соціальні наслідки.
  • Напрями розвитку.
    1. Підтримка діючого бізнесу (особливо МСП, що створюють більшість робочих місць).
    2. Стимулювання нового бізнесу (навчання, конкурси, бізнес-інкубатори).
    3. Залучення зовнішніх інвесторів (індустріальні парки, готова інфраструктура).
    4. Розвиток людського капіталу (освіта, перекваліфікація, дуальна освіта).
    5. Інфраструктура (дороги, енергетика, соціальні об’єкти як основа інвестиційної привабливості).

  • Інструменти. Грантові програми (у т.ч. для жінок-підприємиць), пільгові кредити, місцеві ваучери для бізнесу, створення бізнес-інкубаторів і коворкінгів, індустріальні парки з державною підтримкою, публічно-приватні партнерства, дуальна освіта і курси перекваліфікації.
  • Перший крок. Кожна громада має почати з чесного аудиту: скільки підприємств працює, який рівень безробіття, що з інфраструктурою і ресурсами. Лише реалістична оцінка дозволяє будувати дієві стратегії.

3. Кластери як інструмент прориву 

  • Феномен кластерів. Кластери – це локальні екосистеми, де бізнеси, наука, влада і громада працюють разом. Їхня сила у спеціалізації, мережевій взаємодії та географічній концентрації.
  • Приклади з світу.

    • Вагенінген (Нідерланди) – агроуніверситет і корпорації, що формують світовий центр аграрних інновацій.
    • Далтон (США) – «килимова столиця світу» з 174 фабриками, що забезпечують половину світового експорту.
    • Село Берей (Франція) – 75% світового ринку скляних пляшок для парфумерії.
    • Напа-Веллі (США) – виноробна долина, яка на невеликій території створює понад 6 млрд дол. доходу щороку.
  • Українські приклади. Село Волока на Буковині, яке експортує весільні сукні у 60 країн світу. Це приклад того, як невелика громада може стати глобальним гравцем.
  • Модель Triple Helix. Ефективний кластер завжди базується на поєднанні бізнесу, влади й академії (освіта і наука). Західна практика додає четвертий елемент – громаду як активного учасника.
  • Чому кластери важливі. Вони дозволяють громаді використати свою нішеву перевагу і перетворити її на основу економічної стратегії. Це найбільш ефективний спосіб створювати нові робочі місця, підвищувати конкурентоспроможність і залучати інвестиції.

4. Підсумки та висновки

  • Україна має всі передумови для зростання, але рушійна сила цього процесу – регіони та громади.
  • Стратегія відновлення повинна бути довгостроковою і багаторівневою, із врахуванням локальних особливостей.
  • Чесний аудит → стратегія → партнерство → інвестиції → моніторинг – базова логіка розвитку.
  • Навіть у час війни громади мають планувати майбутнє: будувати індустріальні парки, розвивати освіту, готувати кадри, шукати інвесторів і партнерів.
  • Кластери є однією з найефективніших моделей: вони дозволяють об’єднати локальні ресурси і вивести їх на глобальний рівень.