1. Філософія та стратегія відновлення громад
- Концепція «Відбудувати краще, ніж було»: повоєнне відновлення України має базуватися на європейському досвіді створення заможних і комфортних для людей громад, де економіка служить людині, а не навпаки.
- Громада як рушій змін: справжні зміни починаються саме з рівня громад, а не лише з державних програм.
- Екологічна трансформація катастрофи: Як приклад наводиться Асперн — територія колишнього аеродрому, що перебувала у стані екологічної катастрофи після радянської окупації. Громада Відня перетворила це «лихо» на зразкове місто сталого розвитку.
- Символізм штучного озера: Замість релігійної споруди центром району стало озеро. Матеріал, вилучений при його створенні, використали для будівництва будинків на місці, реалізуючи принцип циклічної економіки.
2. Інноваційне міське планування
- Місто, створене людьми: Асперн планувався не просто «для людей», а «разом із ними». Громаду залучали до обговорення генерального плану через форуми та воркшопи ще до його затвердження.
- Спільне прийняття рішень: Мешканці разом з експертами визначали висотність забудови, кількість зелених зон, розташування шкіл та дитячих садочків.
- Принцип «Спочатку інфраструктура»: На відміну від хаотичної забудови, в Асперні спочатку збудували метро, дороги, очисні споруди та парки, і лише потім — житлові та офісні будівлі.
- Менеджмент сусідства: Створено постійну структуру, яка збирає скарги, генерує ініціативи та допомагає новим мешканцям інтегруватися.
3. Транспортна модель: Пріоритет пішохода
- Місто «5–10 хвилин»: Будь-який об’єкт (магазин, школа, коворкінг) розташований у межах пішої доступності. Це дозволяє мінімізувати потребу у транспорті.
- Зони без автомобілів: Вулиці району повністю пішохідні. Приватні авто витіснені на підземні парковки, звільняючи простір для життя та відпочинку.
- Розвиток велоінфраструктури: Створено величезну кількість велопарковок та систем прокату, а мешканці самі обирали локації для веломаршрутів.
- Громадський транспорт: Лінію метро з центру Відня провели до району ще до початку його повноцінного функціонування.
4. Екологічні та енергетичні інновації
- Розумне управління водою: Кожна крапля дощової води збирається та очищується. Вона використовується для поливу та підтримки екосистеми штучного озера.
- Озеро як екосистема: Це самодостатній природний об’єкт з очеретом, рибою та перелітними птахами, що значно підвищує біорізноманіття міста.
- Повна відмова від газу: Район взагалі не використовує газ, що дозволяє уникнути енергетичної залежності від викопного палива.
- Енергетичні мережі та теплові насоси: Будівлі об’єднані в інтелектуальну систему обміну теплом і холодом. Використання територіальних теплових насосів знижує енергоспоживання на 33–50%.
- Власна генерація: Район виробляє енергію самостійно, а надлишки продає в загальну мережу.
5. Технології та матеріали
- Екологічні матеріали: У будівництві масово використовується модифікована деревина та інші безпечні для довкілля матеріали.
- Підземний збір відходів: У районі немає звичних сміттєвих баків — реалізована система підземного накопичення та управління відходами.
- Цифрові інструменти: Процес управління районом підтримується через цифрові платформи, карти проблем та електронне голосування, що робить планування «живим» процесом.
- Гнучкість просторів: Комерційні площі проєктуються за принципом змінних функцій, щоб адаптуватися під потреби громади протягом десятиліть.
6. Концепція екологічного маркування та стандартів
- Суть екомаркування: Це інструмент, що базується на міжнародних стандартах серії ISO 14020, який дозволяє ідентифікувати продукцію з покращеними екологічними характеристиками протягом усього її життєвого циклу.
- Гармонізація з ЄС: Україна впроваджує систему екологічної сертифікації, яка визнається в Європейському Союзі, що є критично важливим для інтеграції та відбудови.
- Боротьба з «грінвошингом»: Маркування слугує запобіжником проти необґрунтованих екологічних заяв виробників, гарантуючи споживачу та замовнику реальну безпеку продукту.
7. Сталі публічні закупівлі (СПЗ)
- Закупівлі як важіль змін: публічні закупівлі розглядаються як потужний механізм стимулювання ринку до переходу на екологічні рейки.
- Економічна ефективність: Акцент робиться на тому, що при закупівлях слід враховувати не лише початкову ціну, а й вартість життєвого циклу (енергоефективність, витрати на обслуговування та утилізацію).
- Законодавче підґрунтя: Україна активно працює над впровадженням екологічних вимог у закон «Про публічні закупівлі», що відповідає вимогам Угоди про асоціацію з ЄС.
8. Кейс-стаді: Успішний досвід закупівлі ноутбуків
- Приклад Міндовкілля: Одним із ключових кейсів є проведення тендеру на закупівлю ноутбуків для Міністерства захисту довкілля.
- Вимоги до техніки: У тендерну документацію були включені специфічні екологічні вимоги та запити на наявність міжнародних сертифікатів енергоефективності та екологічності.
- Реакція постачальників: Великі міжнародні вендори (зокрема Hewlett-Packard) позитивно відреагували на запит, підтвердивши, що наявність таких вимог у тендерах є поширеною світовою практикою і вони готові їх виконувати.
- Масштабування на ЦЗО: Успішно відпрацьована тендерна документація Міндовкілля лягла в основу типових документів, які тепер використовує Центр централізованих закупівель (ЦЗО) для гуртових закупівель техніки на потреби інших державних структур.
9. Роль громад у сталому розвитку
- Місцеві ініціативи: Громади мають стати основними замовниками «зелених» товарів і послуг, формуючи попит на екологічну продукцію у своїх регіонах.
- Освіта закупівельників: Ключовий критерій – важливість навчання фахівців у громадах, правильно прописувати екологічні критерії, щоб уникати дискримінації та отримувати якісний результат.
- Зелене відновлення: Впровадження екостандартів у закупівлі для шкіл, садочків та адміністративних будівель є основою для сталого та безпечного відновлення територій.
10. Практичні рекомендації для впровадження
- Системність: Необхідно переходити від поодиноких «зелених» тендерів до системної політики сталих закупівель у кожній громаді.
- Використання шаблонів: Рекомендується використовувати вже напрацьований досвід (наприклад, кейс із ноутбуками) та готові формулювання екологічних вимог, щоб спростити роботу тендерним комітетам.
- Моніторинг ринку: Постійна комунікація з постачальниками допомагає розуміти готовність ринку до нових екологічних стандартів.
